Знайомства зі студентами в Стебник Україна

Вже там ми дізналися, що Крим більше не наш. Вже на початку березня у складі свого підрозділу Ростислав потрапляє на схід України, на лінію розмежування, за якою Донеччина і Луганщина, окуповані росіянами і підконтрольними їм сепаратистами. У квітні того ж року його підрозділ потрапив у засідку під час зустрічі ЗСУ із формуваннями Гіркіна. Тоді було поранено і вбито кількох «альфівців». Це було перше бойове зіткнення. Тоді ж дізнався, що в Україні стартує АТО.

У нього на грудях бойові медалі.

• Архів статей;
• події християнських швидкісних побачень Макіївка Україна.
• сайти знайомств у місті Олександрія Україна.
• знайомства з чоловіками в Сніжне Україна.

Не всі. Лише ті, що помістилися у перший ряд. Загалом їх близько десятка. Віталій Вольський, один із викладачів кафедри, торкається до них, наче хоче поправити. Складно пояснити це відчуття, але виглядає все дуже тепло, по-батьківськи. Після повернення з війни Ростислав Капнін вирішив продовжити службу, але вже офіцером. Від товариша, який навчається на кафедрі військової підготовки ПНУ, дізнався, що вона працює у закладі вже два роки. Коли в році навчався в університеті,  кафедри ще не було.

Якби була, каже, поступив би ще тоді.

Навігаційне меню

Зараз Ростислав вчиться на спеціальності «математичне та програмне забезпечення функціонування автоматизованих систем». Серед нагород — медаль за оборону Луганського аеропорту. Поряд — за бойову звитягу і військову доблесть. Далі — за участь в параді до Дня Незалежності.

Ростислав каже, відзначати День Незалежності в країні, яка воює і ще не перемогла, не зовсім правильно. Треба вшановувати загиблих і віддавати шану їхнім родинам.

Новини Львівської обласної державної адміністрації

Все інше — після перемоги. Юрист за фахом, працівник приватної фірми, Святослав Тепак, випускник кафедри військової підготовки, каже:. Крім того, навчання військової справи ще й допомагає в житті цивільному. І в особистому, і в роботі. Є ситуації, коли потрібно чітко приймати рішення. І цей досвід, знання — безцінні, допомагають в роботі.

Вміння спілкуватися з людьми в різних нестандартних ситуаціях — дуже важливе. Кожен громадянин має бути готовий, що в будь-який момент треба буде стати на захист держави. Батько Святослава багато років пропрацював у органах внутрішніх справ. Тому, закінчивши Юридичний інститут Прикарпатського університету, хлопець вирішив здобути ще один фах — військовий. А оскільки в Прикарпатському університеті на той час вже працювала кафедра військової підготовки, то не став шукати її в інших закладах.

І дома, і якість освіти — з досвіду навчання на юриста — висока, каже Святослав. Крім того, було багато практичних занять на полігонах. Нам ставили завдання, яке ми мали виконувати в польових умовах. Згоден зі Святославом і Дмитро Бойканюк. Він ще студент, навчається на 2 курсі військової кафедри. Дмитро має намір піти на службу до армії. За першим фахом Дмитро Бойканюк — політолог. А війна, каже він, це, на жаль, політика.

Хоча, не завжди політика — це війна. Однак, у теперішній ситуації в Україні бути готовим до захисту держави і розумітися на військовій справі, вважає Дмитро, важливо. Кафедру військової підготовки Прикарпатського університету імені Василя Стефаника було створено 3 червня року, на другий рік війни, яку тоді офіційно називали АТО, а пізніше перейменували у ООС. Однак і суспільство, і військові люди розуміли, що відбувається насправді. І до цього готували і продовжують готувати своїх студентів. Анатолій Пономаренко , завідувач кафедри військової підготовки Прикарпатського університету, полковник запасу розповідає, сьогодні у них навчається студентів.

Є і хлопці і дівчата. Дівчат наразі небагато — Термін навчання 2 роки. Студенти працюють за методом військового дня — один раз на тиждень.

Закінчивши два роки навчання, випускники складають військову присягу і отримують первинне військове звання  «молодший лейтенант запасу». Після 2 курсу, перш, ніж скласти присягу і отримати звання, всі випускники їдуть на 30 діб на полігон, де відбувається навчальний збір. Там уже майбутні випускники в умовах, наближених до бойових можуть пізнати суть військової справи. Це питання до всіх. Я вважаю, що це велика помилка.

Знайомства Стебник

Адже будь-які світові дипломатичні домовленості від моменту, коли не виконується Будапештський меморандум, «помножені на нуль». Тобто у XXI столітті досі діють традиції середньовіччя, коли діє не сила домовленостей, а просто сила. Хто сильніший, у кого більше зброї — той, скажімо так, пише Конституцію твоєї країни. Це образлива ситуація. В України було декілька таких ситуацій. Я розумію, що ядерна зброя — це дуже погано.

Але якби в Україні зараз була ядерна зброя, якби ми тоді не зробили таку велику помилку, а я вважаю, що це помилка на сьогодні, то не було би вторгнення, і ми мали б свої території. Тому що ми завжди могли б говорити на рівних з Російською Федерацією та з усім світом. Ось і все. Все-таки ми повинні не перетворюватися з людей на звірів. Все-таки цивілізація врешті-решт переможе.

Як Прикарпатський університет вчить захищати Україну

Як би ми не ставилися до демократії, як говорив Черчилль, кращого у світі поки що немає. З усіма мінусами демократії, з усіма мінусами ядерного роззброєння, з усіма викликами, які були і є у нас, коли забрали нашу територію і вбили 14 тисяч людей, —все-таки, якщо ми хочемо побудувати демократичну, цивілізовану країну, ми повинні йти за світовим законом, повинні залишатися людьми.

Це так само, як говорили колись про мене і Україну, що «коли ти станеш Президентом, ти ж розумієш, як до тебе жила країна, багато людей були корумповані, вони брали хабарі, і як може бути одна «біла ворона», якщо навколо багато людей беруть хабарі? У нас кажуть, що риба гниє з голови. Тобто якщо навіть усі навколо тебе будуть брати хабарі, це не означає, що ти маєш жити за законами більшості.

Це неправильно. Так само й тут. Їм цікаво, як ви сприймали цю ситуацію? По-перше, це було дуже образливо. Тому що я — Президент України. Ми менші за США, але ми — незалежна країна!