Ніч швидкісних побачень Сватове Україна

Я на ювілеї В кози однієї Була позавчора. Повіриш — це вмора! Один там зустрівся І так, хрич, завівся, Що втріскалась, Марто, У нього я раптом! Шукаю причину, Щоб цього мужчину Навік пригорнути… —А як твому бути?

23 02 17 by Запорізька правда - Issuu

Із ним розлучиться — Що кави напиться. За спирту каністру Купила міністра! Твій — також багатий. Це ж все — в тебе в жмені!

1. знайомства з чоловіком з Знамянка Україна.
2. БЕРЕЗА Юрій.
3. Anarchy in the UKR (fb2) | КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно.
4. ArmyUA — Аналітично-інформаційний портал » Інформаційний резонанс дня: ;
5. Сергін Жадан Anarchy in the UKR;

Якщо напосяду — Мені дасть посаду. І я зможу, Віто, Привласнить пів світу!.. Нас, бачу з тобою Людською рікою Несе в ці хвилини Обох під машини!.. Як повелось в породистих братів, Взялися пси негайно за знайомство. Як легковик, велике і важке, Не морда — страх, не шкіра мішковина.

А скільки їсть доробало таке? Мастиф дивився зверхньо на маля, Крутив хвостом і чухав мовчки вухо Та й думав: «Це миршаве звідкіля? І лапою погладив, як обухом! Аж тут Антон і Лера завелися — І місцем бою став ранковий сквер… А пси собі гуляти подалися.

Антону Лера пику натовкла, А він одгриз їй гудзики у блузі. Опісля мирова у них була, І псів шукали цілий день як друзі…. Подививсь один з них в очі І спитав: — Є копійки? Я всі вивернув кишені, Показав і гаманця, Міцно дулю стис у жмені І прорік для бугайця: —Може, ти і не повіриш, Та пропив із горя все!

У яких випадках протипоказаний вакуум живота:

І відчув, що будуть бити, Що брехать негайно слід. Тож сказав: — А як не пити? Бандюки відразу маски На обличчя натягли І шепнули, не без ласки: —А здихатимеш коли? Щоб не мучився ти довго, Поки смерть та загребе, Ми культурно, чесне слово, Зараз вриємо тебе… І дістали пляшку, посуд, Хліба шмат і ковбаси: —Ось хильни на морду босу І хутенько закуси!

Все це ми придбать зуміли У кафе «Своя рука», Де за гроші отруїли Не одного простака! І дійшло мені, Кіндрату: Порятує не брехня. Тож повів до банкомату Бандюків… Така фігня. Тому на ринку Звичну бачимо картинку: В масках дядечки на вахті Та іще при апараті — Зустрічають клієнтуру Й міряють температуру. Із кіосків душнуватих Починають торгувати Продавці. Як часу вияв — Маски в них, як штик, на шиях.

Голос диктора лунає Так, що душу жалем крає: —Бережіть себе і ближніх Не лише на цьому тижні! Чхайте й кашляйте, будь ласка, У серветки та у маски! Потім в урни їх закриті Викидайте тої ж миті! Рукавички одягайте І дистанцію тримайте! Антисептиком і милом Руки мийте разом з пилом!

5 років з життя українського сходу: 20 найкращих матеріалів

І гуде, вирує ринок, Люду — як в печі жаринок! Вищий в нижчого — на спині Та в постійній штовханині. Піт і втома — на щоках, Ну а маски — у руках… На таку зорить картинку Вірус і ковтає слинку. Хутчій замовили і соку, І крапелину коньяку, Аби забути про мороку, Яка зібралась на віку. Зустріли столики сусідські Й такий, як ми, мандрівників. Залопотів усяк по-свійськи Про все, що думав і хотів. Текла тихесенька розмова, Аж чути спів було пташок. Розправив дід Тадей тут брови І сум повісив на гачок… Аж, наче грім з ясного неба, В альтанки заводь чарівну Вмить запливла якась амеба, На жабу схожа надувну.

Вона в смартфон, ще й по-москальськи, Рекла про подвиги свої В пустелях диких африканських, Де всі боялися її! Вина замовила два глеки І вінегрети два з ковбас — Та й заховалася від спеки В кутку альтанки — поруч нас… І дід Тадей, і я спочатку На те придибало чуже Лише дивились, як на хмарку, Що зараз вітер рознесе.

Та не минуло і хвилини, Як це москальське чортзна-що Такі враз видало перлини, Які лиш зна кремлівський чорт! І так потужно, так завзято Слова північних дикунів Перетворили тиші свято На наш з Тадеєм справжній гнів. Ми, попри літ вагу, звичайно, З-за столу встали і мерщій Амебу викинули файно З альтанки у троянд кущі!

• 24 Канал - Всі новини".
• Захисні ролети.
• Факти, які вказують на користь наших ролетних систем;
• БЕРЕЗА Юрій — Письменницький портал;
• Також у випуску:;

Звідтіль непрошена худоба У шортах з текстом «Ай ем фул» Так швидко зникла, як із лоба Тадея-діда суму мул…. Тож при стрічі промовляти Міг би: «Доброго вам дня! Але що із того взяти, Кому грамотність — фігня… І насмілився у Сеня Запитать якийсь сусід: —Чом у тебе на щодення «Добрий день» лиш, як обід? Той зізнався: — Я — не хворий, Правду зрадити боюсь. Кожен день для мене добрий — Ось про це і зізнаюсь! Нумо, скажи, епідеміє, Де на сьогодні ми, де ми є? Стрілись неждано з тобою, Щоб вікувать із журбою? Як розлучитись з байдужістю Власною, дикістю, дурістю? Скільки ще треба науки, Щоби забути всі муки І підкоритися істині, Що до розплат нема відстані, Що від гріхів не відкупишся?

Бачу, лякливо ти супишся, Блимаєш відьмацьки більмами, Як та кістлявая, білими. Тупаєш так, що дорога Труситься. Навіть до Бога…. Ця біда нас згуртувала, Сил для праці додає, Адже світу нагадала, Що така контора є! Як же з вами легко гнити А ти, гуманності зразок, Йому свій мирний тичеш норов: —Та спусковий облиш гачок! Сидить в тобі те старшобраття, Що подається на розлив… І не загасить той багаття, Хто задля зиску розпалив! Від того злість у зайди більша, І ти - мішень для нього лиш.

Не знати, де опиниться він далі, Одне відомо: цей безкрилий птах Нащадках зберегти свій хоче страх! Де свиня осіла, Що наїла карк? Кричить хтось. Та,овва, Це ніяка не сова І не інший дикий птах, А повія у кущах! А диспетчер і пита: —Може, вас їсть сліпота? Вчора швидкості дали Стільки, скільки вже могли! Повір, народ — не ідіот. Бо як йому би не хотілося Наблизитися до вельмож, Ті, що з тобою поруч всілися, Зупинять — жаль корита бо ж! Напевно, ставши аномальною, Дистанцію ти захисну Поплутала із соціальною… Та ти ж — на днину лиш одну.

Та ще за голову хапався: —Чи я за стіл розрахувався? А лиш почув од жінки Улі: —Де твій новий костюм і туфлі?

Anarchy in the UKR (fb2)

Ти ж у трусах припхався, Владку! Свирид Мантачка — праволюб. І не тому, що любить право. А тому, що в нього голова завжди повернута праворуч. Що б і де не робив. У такій позі він навіть цілується. Ця звичка до Свиририда, якому вже за шістдесят, причепилася у підлітковому віці, коли попався сусідові у руки в його ж садку з повною пазухою зовсім зелених яблук. Тоді сусід і навчив його не дивитися ліворуч — у бік саду.

Провчив так, що Свирид і донині дивиться тільки праворуч. І це йому ніскілечки не заважає в житті.

Recommended

Навіть керувати велосипедом із рідною Антоською на багажнику. Трима справно заданий курс, а Антоська на перешкоди вказує.



• Вход в систему.
• Главное меню.
• Ніч та день 21 січня. Тітушко-сафарі.
• площа знайомств поблизу Миргород Україна;
• Новини Чернівців, Чернівецькі новини, Буковинські новини, Чернівці Новини, Новини Буковини, БукІнфо;

Їдуть у справах, перемовляються, інколи падають у рівчак. Але не дорікають одне одному. Бо Антоська звикла дивитися тільки вперед.